Інформація для батьків ! Які ж є тата? Психологічна характеристика

   А які ж є тата? Як і мами – різні. На перший погляд ніби й немає особливих відмінностей батьків від матерів. Однак, з психологічного погляду у відмінностях тата від мами має про­глядатися чоловічий відтінок. Виділяють різні варіанти типів батьків, які так чи інакше впливають на розвиток дитини :

1.              «Тато-мама». Для нього характерна материнська турбо­тливість. Він усі функції мами бере на себе. Якщо все ладиться, то такий тато виявляє турботу, ніжність, доброту. Коли ж не вдається домогтися злагоди в спілкуванні з дитиною, батько виявляє роздратованість, нестриманість, запальність. Тому ди­тина весь час перебуває під своєрідним пресом мінливого на­строю батька.

2.              «Мама-тато». Нагадує особливості дій попереднього типу, є певним його різновидом. Головна турбота в «мами-тата» – яко­мога краще догодити дитині. А це призводить до того, що дитина сидить у нього не лише на шиї, а й на голові. Такий «мама-тато» несе весь тягар відповідальності на собі і намагається поводитися з дитиною надто обережно: їй усе дозволено, немає ніяких за­борон, бере гору тенденція всепрощення. Подібна м’якість часто стає шкідливою у вихованні дитини. Не варто забувати народну Мудрість: «Якщо хочете виховати в особі дитини домашнього дес­пота, дозвольте їй робити все, чого вона забажає».

3.      «Карабас-Барабас». Тато-опудало, страховище, якого в сім’ї всі мають боятися. Змій, жорстокий, схильний тримати дітей у міцних руках. Побоювання батька змушує членів родини, й передусім дітей, постійно перебувати в напруженому стані, очікувати на покарання. У такій родині діти перебувають у своєрідній психологічній клітці. А це може призвести до про­яву в дитини ненависті до батька, своєрідного вибуху-протесту, продукти якого можуть обпалити й самого Карабаса, поро­дити родинну трагедію. У результаті таких дій тата діти нерідко вириваються з клітки й залишають родинне гніздо, бо воно для них виявилося колючим, жорстоким і непривітним.

Близький до типу тата «Карабаса-Барабаса» є тато «Міцний горішок». Він виявляє жорстокість, необґрунтований автори­таризм, ніколи не схильний до будь-якого компромісу. Його принцип – непорушність у своїх намірах і діях.

4.      Стрибунець-бабка. Це тип тата, який живе в родині, але не відчуває себе поки що батьком. Для нього дитина є лише го­стем, про якого має турбуватися тільки мама. Дитині він може подарувати якусь частину часу, іграшку. Його життя має бути позбавлене будь-яких турбот, як це було до появи дитини. Адже для нього ідеал життя – залишатися вільним, без дітей і зай­вих клопотів. Такому "стрибунцю" неприємні проблеми дити­ни, будь-яке спілкування з нею. З часом такий тип тата пере­творюється на особу, яка перебуває в сім’ї у статусі квартиран­та. А дитині потрібен тато щодня, постійно, а не в ролі випадко­вого гостя. Згодом такий тато або сам полишає родину, або ро­дина психологічно витісняє його.

5.      «Добрий молодець». «Хлопець-друзяка». Цей тато виявляє себе не просто татом для своєї дитини, а схильний грати роль брата, товариша. Він здатний до спілкування із сусідами, знайо­мими, співробітниками, але йому бракує часу на систематичне спілкування з дитиною. Таке ставлення чоловіка до своєї дити­ни дратує дружину, й вона нерідко ремствує. Дитина живе в атмосфері сімейних конфліктів, залишається в ізоляції, відчу­ває психологічний дискомфорт. Часто такий тато втягує дити­ну в конфлікт, а ще частіше – залишає родину.

6.      «Ні риба, ні м'ясо». «Під каблуком»­­. Представник цього типу не вирізняється як тато. Скоріше це манекен. Він не має власного голосу в родині, може лише підспівувати в цьому сімей­ному хорі, де диригує й виконує сольні партії його дружина. Такий матріархат, у гіршому розумінні цього слова, створює несприятливий соціальний клімат у сім’ї. Ще гірше, коли мама перетягує на свій бік дитину й вони дуетом виконують партію. Тато боїться залучити дитину до стримання авторитаризму ма­ми, аби не зіпсувати стосунки з дружиною. Дитині в такій си­туації доводиться тяжко.

То який же тато потрібен дитині? Передусім – найкращий: добрий, справедливий, розумний, сильний, хоробрий, працьо­витий, турботливий. А головне – любимий, авторитетний.

Ми зупинилися лише на деяких типах батька. Ко­жен має певним чином зіставляти себе з означеними вище ти­пами й робити ті чи інші висновки на користь своїх дітей.

Кузьмінський А. І., Омеляненко В .Л. Педагогіка родинного виховання. – К. : Знання, 2006. – С.105-110.