№ 1. Батькам ! Як допомогти дитині в період дорослішання? Інтерв’ю з практичним психологом

«Наше завдання не в тому, щоб зробити
себе необхідними нашим дітям, а навпаки,
у тому, щоб допомогти їм навчитися,
по можливості скоріше обходитися без нас».

К.О. Конраді

1.                Ми не раз чули прислів’я: «Малі діти – малі проблеми, великі діти – великі проблеми». Що ви можете розповісти і як пояснити дане прислів’я?

ЯКЩО ви виховуєте підлітка, то, мабуть, чудово розумієте батьків, чиї слова наводяться вище. У минулому спілкування з вашими дітьми було невимушеним і двостороннім, наче рух на автостраді. А тепер складається враження, що рух в один бік перекрито. «У дитинстві мій син засипав мене питаннями,— каже мати з Італії на ім’я Анжела.— Тепер я сама мушу брати на себе ініціативу. Якщо не робитиму цього, може минути кілька днів, а ми нормально і не поговоримо».

Подібно до Анжели, ви, можливо, помічаєте, що ваша колись балакуча дитина перетворилася на мовчазного підлітка. Усі спроби почати розмову закінчуються невдачею, оскільки, крім коротких відповідей, від нього годі щось почути.

Скажімо, ви питаєте свого сина: «Як минув день?», у відповідь він крізь зуби говорить: «Добре». Або ж ви запитуєте доньку: «Що нового у школі?», а вона лише знизує плечима і каже: «Нічого». А коли ви намагаєтесь продовжити розмову і просите розповісти вам більше, настає гробова тиша.

Уявіть собі на хвилиночку, що сталося все для вашого задоволення: синочок слухняний, кроку без вас не зробить, в рот не заглядає, слова поперек не скаже... ось сину 40, а він все ще слухняний синочок... задоволені?

У мене дочка зараз знаходиться в перехідному підлітковому віці. Як кожна мама, намагаюся іноді їй давати численні і різноманітні поради "з життєвого досвіду", на що вона мені частенько відповідає: "Мамо, дай мені вчинити по-своєму, у мене повинен бути свій особистий досвід набивання шишок".
Доводиться періодично згортати своє бюро "добрих порад".
Тому завжди потрібно давати своєму синові чи дочці  самостійно придбати цей самий "життєвий досвід". Навіть шляхом шишок і синців на їхньому шляху. Звичайно, це не стосується якихось крайніх негативних варіантів, але все інше - друзі, навчання - це треба пройти самому.

Неможливо все життя бігти попереду дітей і щедро трусити соломкою попереду них. Вірніше, можна, звичайно, але чи скажуть вони потім вам за це спасибі?

2.                Які зміни найбільш характерні в підлітковому віці?

У підлітка відзначається нестабільний емоційний стан. Поведінка часто кардинально змінюється буквально в лічені секунди, причому без будь-яких видимих причин. Самий незначний привід може або викликати у них неадекватну реакцію, бурхливий сплеск позитивних емоцій, або, навпаки, спричинити спалах злості, гніву, агрессіі. Підлітковий період - вік, коли дитинство вже закінчилося, але зрілість ще не настала. Вони відстоюють своє право на самостійність буквально у всьому. Однак підлітки не розуміють (а часом просто не хочуть розуміти), що вони поки ще не можуть вважатися самостійними людьми в повному розумінні слова, що їх бунт проти дорослих виглядає просто смішно і безглуздо. Можна зрозуміти невдоволення батьків поведінкою сина чи дочки. Однак не слід вдаватися до покарань за такі спроби самоствердження або висміювати їх.Це лише ще більше ожесточить підлітка і віддалить його від найближчих людей.

Також можна відзначити в поведінці дітей демонстративну грубість, різкість. Трапляється й депресія, переконаність у тому, що їх ніхто не любить і не розуміє, що вони нікому не потрібні. Словом, підлітковий період - нелегке випробування для батьків. Але при бажанні, терпінні і любові його цілком можна подолати.

3.                                   Які психологічні зміни відбуваються у підлітків ?

Ще зовсім недавно батьки натішитися не могли на дитину: добрий, слухняний, ввічливий. І раптом, як підмінили! Став нервовим, грубим, часто огризається, різко реагує не тільки на зауваження або вимоги, але навіть на просту пораду. У чому справа, може він потрапив під поганий вплив, або просто перехідний вік?

У 99% випадків виною змін, які відбуваються в психіці підлітка, є саме горезвісний перехідний вік. Підліткова психіка в цей період стає особливо нестабільною і вразливою.

4.                У чому причина зміни поведінки підлітка?

У житті будь-якої дитини настає період, коли активізується діяльність залоз внутрішньої секреції, насамперед, щитовидної залози і гіпофіза. За короткий час в кров надходить велика кількість гормонів. Як наслідок - помітне збільшення зросту і ваги, початок формування вторинних статевих ознак, пробудження інтересу до протилежної статі. Крім того, через зростання концентрації гормонів відбуваються психологічні зміни. Саме вони впливають на поведінку підлітка.

Ці зміни можуть проявлятися як дуже сильно, так і досить помірковано. Але в будь-якому випадку вони будуть, і батькам слід бути готовими до них.

5.                Чому так стається? Що стоїть на заваді?

Спілкування — це не просто розмова. Спілкуючись з людьми, ми більше дізнаємось про них та відкриваємо себе. Підліткам нелегко розкривати іншим свої думки і почуття. Це пов’язано з тим, що вони переживають період статевого дозрівання. Тоді навіть найбільш товариська дитина раптом може стати дуже сором’язливою. Фахівці кажуть, що підлітки зазвичай почуваються так, наче постійно перебувають перед великою аудиторією у яскравому світлі прожекторів. Соромливим підліткам важко бути в центрі уваги, і вони весь час прагнуть, так би мовити, опустити завісу. Вони тікають у власний світ, до якого батькам потрапити нелегко.

Іншою перешкодою у спілкуванні є те, що підлітки бажають бути незалежними. Цього не уникнути, адже ваша дитина починає дорослішати і стає більш самостійною. Звичайно, вона ще не готова піти з дому, щоб розпочати власне життя, і в багатьох питаннях, як ніколи раніше, потребує вашої підтримки. Однак слід пам’ятати, що шлях самостійності починається ще задовго до того, як дитина стає дорослою. Перш ніж ділитися своїми думками, підліток прагне спочатку обдумати все наодинці. Це невід’ємна частина процесу формування його особистості.

Щоправда, зі своїми однолітками підлітки не такі вже й скритні. Це підтвердила розповідь однієї матері:  «Коли моя донька була молодшою, вона завжди ділилася зі мною своїми проблемами,— каже жінка.— А тепер вона йде до друзів». Якщо ваш підліток поводиться подібним чином, не робіть висновку, що ви йому вже не потрібні. Дослідження показують, що підлітки, хоч вони можуть цього і не визнавати, цінують поради своїх батьків більше, ніж поради друзів.

6.                Як же батькам долати бар’єр у спілкуванні з дітьми?

Уявіть, що ви їдете довгою прямою автострадою. Ви проїхали вже багато кілометрів, майже не змінюючи положення керма. Аж раптом дорога різко повертає. Аби втриматися на ній, вам необхідно повернути кермо. Щось подібне відбувається, коли дитина стає підлітком. Протягом років ваші методи виховання не потребували великих змін. Однак тепер життя вашої дитини, так би мовити, входить у різкий поворот. Тож ви мусите «вписатись» у нього, змінивши свій підхід до спілкування з дитиною. Перевірте себе, відповідаючи на поставлене запитання.

Чи готовий я до спілкування, коли мій син або донька хоче мені відкритись? Ось приклад. Рільник не може ані пришвидшити, ані відтягнути час дозрівання врожаю. Усе що він може — це без зволікань збирати його, коли настає час жнив. Подібно і з вашою дитиною. Бувають моменти, коли вона більш схильна розмовляти з вами. Не проґавте їх! Зі слів матері: «Донька часто приходила до моєї спальні вночі, щоб поговорити. Іноді ми розмовляли цілу годину. Не можу сказати, що це було легко: мені дуже хотілося спати. Але в ті пізні години ми обговорювали все на світі».

ЩО МОЖНА ЗРОБИТИ. Якщо ваша дитина не схильна відверто спілкуватися з вами, спробуйте зробити щось разом. Підіть на прогулянку, поїдьте кудись, пограйте в гру або займіться хатніми справами. Часто в такій неформальній атмосфері підліток охочіше розповідатиме, що в нього на серці.

7.                Чому підлітковий вік вважають «важким» та «проблематичним»? У чому це виявляється?

Лікарі та педагоги називають період розвитку дітей віком від 12 до 15 років підлітковим. Це цілком самостійний і дуже важливий етап у житті людини, а не просто період підготовки до дорослого життя. Людина дорослішає через подолання перешкод, співпереживання, бажання добитися успіху в житті, завдяки здатності встановлювати контакти з оточуючими. Людям властиво судити про зрілість людини за її вчинками, словами, а зовсім не по зовнішності. Тому розумніше буде надати самій природі вирішувати, коли і як змінити ваше тіло, а самому краще подбати про свій характер, його вихованні. Медики, педагоги, психологи, батьки – всі мають свій погляд на те, що ж вважати підлітковим віком. І всі сходяться в одному: важливіше не те, коли починається цей вік, який прийнято вважати важким, а те, як він проходить.

У підлітковому віці одним із видів поведінки, що відхиляється, є агресивна поведінка, що нерідко приймає ворожу форму (бійки, образи). Для деяких підлітків участь в бійках, утвердження себе за допомогою кулаків є сталою лінією поведінки. Ситуація посилюється нестабільністю суспільства, міжособистісними і міжгруповими конфліктами. Знижується вік прояву агресивних дій. Зараз все частіше зустрічаються випадки агресивної поведінки у дівчаток.

Невчасне виявлення початкових ознак поведінки, що відхиляється, і проблем у вихованні, що перешкоджають розвитку дитини, призводить до швидкого переходу відхилень в хронічні порушення поведінки.

8.                Що ж є найсуттєвішим для дитини в цей період життя?

Виявляється, що в цей час найсуттєвішим є ось такий ланцюжок: Любов – Довіра – Розуміння – Підтримка.

Пошук і становлення свого "Я" – це вивільнення від впливу дорослих і спілкування з однолітками. У родинах, де панує повага, де кожен має право голосу, знає свої права та обов’язки, кризи підліткового віку проходять м’якше й породжують менше конфліктів.

Щоб зберегти любов своїх дітей, батьки повинні запам’ятати такі поради:

- У самостійності дитини не слід бачити погрозу.

- Пам’ятайте, що дитині потрібна не стільки самостійність, скільки право на неї.

- Хочете, щоб дитина зробила те, що вам потрібно, – зробіть так, щоб вона сама захотіла цього.

- Не переобтяжуйте дитину опікою і контролем.

- Не створюйте "революційну ситуацію", а якщо створили, вирішуйте її мирним шляхом.

9.                За що і проти чого веде боротьбу дитина в перехідному віці?

Це насамперед:

- за те щоб перестати бути дитиною ;

- за фізичну і психічну недоторканість;

- за самоствердження серед однолітків;

- проти зауважень, особливо іронічних з приводу її фізичної дорослості.

Правила, яких мають дотримуватися батьки підлітка:

- допомогти дитині знайти компроміс душі і тіла;

- усі зауваження робити в доброзичливому тоні, без ярликів;

- варто пам’ятати, що поки розвивається тіло дитини, хворіє і чекає допомоги душа.

Ось як описує цей період видатний німецький поет, прозаїк, драматург,  мислитель і натураліст Й.В. Гете «У підлітковому віці багато людських достоїнств які виявляються в дивних і неординарних учинках»                                                                                      

10.           Яких правил повинні дотримуватися батьки, щоб не скалічити психіку дитини?

Шановні батьки! Уявімо собі таку ситуацію. Засадили ми ділянку землі, скажімо, помідорами чи картоплею. Однаково на всій площі підготували грунт, удобрили, розпушили землю, випололи бур’ян. І що маємо в результаті? Чи всі кущі дали однаковий урожай? Ні. Одні виросли більші і плід дали добірніший, інші не такі буйні, а деякі й зовсім заниділи. У чому річ? А може, не кожній рослинці треба було всього однаково й порівну?

Наша з вами мета — куди вища, і завдання — значно складніші: сформувати з кожної дитини особистість відповідно до нашого ідеалу. Підкреслюю: з кожної! Бо якщо на ділянці кілька кущів не дали очікуваного плоду, то це не велика біда: недобір компенсують більш урожайні. А для нас такої компенсації не може бути, кожна дитина має стати Людиною, залишити добрий слід на землі. Щоб цього досягти, кожна дитина має отримати потрібну їй частку нашої уваги, мудрості, доброти, ласки і вимогливості, поради й допомоги. Кожна дитина — це, передусім, душа, це маленький світ зі своїми особливостями. І його, цей світ, треба знати, щоб, втрутившись у нього, розвинути, збагатити, удосконалити, облагородити, але, не дай Боже, не зашкодити.

Отже, для того щоб ваші взаємини з підлітком не зайшли в глухий кут, скористайтеся наведеними далі порадами.

·                    Цінуйте відвертість дитини, щиро цікавтеся її проблемами.

·                    Спілкуйтеся на рівних: наказовий тон не дасть вам користі. Дайте відчути, що ви розумієте дитину.

·                    Не можна жартувати над дитиною, висміювати почуття, применшуючи їх значення.

·                    Ставтеся до вашої дитини з повагою, пам'ятайте про її ранимість і вразливість.

·                    Не нервуйтеся та не проявляйте агресивності, будьте спокійними, стриманими. Пам'ятайте: ваша брутальність викличе відповідну реакцію дитини.

·                    Не говоріть про об'єкт захоплення вашої дитини зневажливим, образливим тоном, тим самим ви принизите її саму.

Пам'ятайте: налагодження стосунків з підлітком потребує певного часу та копіткої роботи. Такої тактики поведінки ви повинні дотримуватись з раннього дитинства вашого малюка.

Ураховуйте, що: з одного боку, підліток гостро потребує допомоги батьків, стикаючись із безліччю проблем, а з іншого – прагне захистити світ своїх інтимних переживань від безцеремонного й грубого вторгнення, і він має на це повне право.

Гачківська (Кутрик)Галина Богданівна, практичний психолог